- довколишній
- [доўко/лиешн'ій]
м. (на) -н'ому /-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
довколишній
Смотреть что такое "довколишній" в других словарях:
довколишній — я, є. Який міститься навколо, поблизу; навколишній, околишній. || у знач. ім. довко/лишнє, нього, с. Те, що знаходиться навколо, поблизу. || Який живе в місцевості, що розташована навколо, поблизу … Український тлумачний словник
довколишній — прикметник … Орфографічний словник української мови
надоколишній — я, є, діал. Довколишній, навколишній … Український тлумачний словник
низинний — а, е. Нижчий від довколишніх земель; низький. || Розміщений у низині (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
світоспоглядальний — а, е. Який споглядає довколишній світ … Український тлумачний словник
навколишній — (який міститься навколо / поблизу когось / чогось), довколишній, околишній, навкружний; побічний (розташований по обидва боки / навколо чого н.) … Словник синонімів української мови
об'єктивний — 1) (який існує поза людською свідомістю, незалежний від волі, бажань дюдини), зовнішній, довколишній, дійсний, реальний 2) (позбавлений упередження й суб єктивного ставлення), безсторонній, неупереджений … Словник синонімів української мови
околишній — (який оточує що н., прилягає до чого н. / розташований навколо чогось), навколишній, довколишній, сусідній … Словник синонімів української мови
